Винограднику Мій, Я тебе обкопав і очистив.
Я живою водою, щоденно, тебе поливав.
І проміннями сонця, щодня зігрівав твоє листя;
І рясного і доброго плоду від тебе чекав.
Що, скажи ти Мені? Що іще не зробив Я для тебе?
Так, з терпінням, чекав, що родитимеш ти виноград.
Але ягоди дикі вродив ти сьогодні для Мене.
Знову диким стаєш, знову все повертаєш назад.
Винограднику Мій, знову йду Я сьогодні до тебе.
Іду ще раз, щоб обрізать, сполоть щоб твої бур'яни.
Обкопаю ще раз, дощ рясний дам іще тобі з неба.
Може ще принесеш ти мені довгожданні плоди.
Так, щоденно, Господь до Свого виноградника кличе.
І, щоденно, старанно працює й працює над ним.
Винограднику Божий, час приходу Господаря близько.
З чим застане тебе? Чи назве виноградом Своїм?
О, лукаві часи, яке ж стало тепер християнство?
Як же часто стрічаються гарні на вигляд гроби.
Вигляд зовнішній, часто, сама лиш духовність і святість.
Тільки, в Божих очах, всі давно уже мертві вони.
Не сховаєш від Бога не сварливість, ні заздрість, не скупість.
Кожна думка відкрита і кожне стремління души.
Над очищенням серця Господь наш, щоденно, працює.
Ти відкрити, у відповідь, серце Йому поспіши.
Може люди тебе порахують простим, непримітним.
І в розмовах щоденних своїх не похвалять тебе.
Але Бог в твоїм серці побачить небеснеє світло,
Своїм любим дитям, виноградником плідним назве.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Два пути познания: научный и духовный - Николай Погребняк Цель автора статьи: убедить читателей, что не нужно отвергать ни научных методов познания, ни духовных, принимаемых верой, то есть, полностью доверяя слову Господа Бога. Только так мы сможем познавать истину во всей её полноте.
