На воді лілея біла розцвітала,
Над річкою, в хаті, дівчина зростала,
Бігала ранком до берега вмитись,
На свою посестру-лілею дивитись
На трави зелені дівчина сідала,
Шовкове волосся в косу заплітала:
«Ніхто тебе сестро не хоче зірвати,
Самітньою в осінь прийдеться зів*яти»
Приспів.
Білі лілеї на тихій воді,
Ніжно-цнотливі немов лебеді.
Білі лілеї на чистій воді,
То юні роки твої молоді.
Ти квітко лілея чарівная врода,
Дівчині кохання несе твоя вода,
Освітить, зігріє, мов сонце засяє,
Юнак її щиро навік покохає.
На зрошений берег вона поспішає,
Дівочую косу свою розплітає,
Та квітки-лілеї нема, вже зірвали,
З рідної оселі дівчину забрали.
Приспів.
Ген роки за роком летять пролітають,
Дві доньки в дівчини ростуть підростають,
А мати погляне в блакитні їх очі
І берег згадає далекий, дівочий.
Микола Токар Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 4210 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Свидетельство. - Брусловская светлана Однажды, путь мой лежал через пустыню Негев.
В автобусе, как всегда прославляла Господа.И вдруг мне открылась яркая картина, как наяву.
Огромное поле тончайшей шелковистой пшеницы.Над ним мостик, словно сделанный из очень тонких ажурных кружев.
Чуть дальше дома в сиянии золота и серебра.
И вокруг очень много света,похожено на лунный.
Небеса-поняла я душой и неземная радость охватила меня.
Слава Господу!
